Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовою фіскальної системи України та джерелом наповнення місцевих бюджетів. Цей податок може стосуватись як фізичних, так і юридичних осіб, які є власниками нерухомості.
Правова основа
Податок на нерухоме майно регулюється Податковим кодексом України, зокрема статтею 266. Селищні, сільські, міські ради встановлюють ставки податку та визначають деякі аспекти його адміністрування в межах своїх територіальних громад, що призводить до певних відмінностей в оподаткуванні залежно від регіону.
Об’єкт оподаткування
Оподатковується житлова та нежитлова нерухомість, включаючи:
- квартири;
- будинки;
- дачі, гаражі;
- офісні приміщення;
- торгові площі;
- промислові об’єкти.
Не підлягають оподаткуванню, зокрема:
- земельні ділянки (мають окремий податок);
- об’єкти нерухомості, що належать державним та комунальним органам та установам;
- будівлі дитячих будинків сімейного типу;
- гуртожитки;
- житлова нерухомість, непридатна для проживання;
- об’єкти нерухомості релігійних організацій.
Платники податку
Податок сплачують фізичні та юридичні особи, які є власниками нерухомого майна. Важливо зазначити, що у випадку спільної власності податок сплачується пропорційно до частки кожного співвласника.
Ставки податку
Ставки податку встановлюються рішеннями місцевих рад залежно від місця розташування та типів об’єктів нерухомості, але вони не можуть перевищувати 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування. Так, у 2025 році ставка податку за 1 кв. м. не може перевищувати 120 грн.
Для зручності власників нерухомості створено спеціальний калькулятор, який дає змогу визначити розмір податку на Ваше житло.
Пільги з оподаткування
База оподаткування об’єкта або об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи, зменшується на:
- 60 м² для квартир;
- 120 м² для житлових будинків;
- 180 м² для різних типів житлової нерухомості.
Додаткові пільги можуть встановлюватися місцевими радами для певних категорій громадян.
Порядок сплати податку
Податкова служба надсилає податкове повідомлення-рішення фізичній особі разом з детальним розрахунком суми податку, та відповідні платіжні реквізити до 1 липня року, що настає за базовим податковим роком. Сплата податку здійснюється впродовж 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Юридичні особи самостійно обчислюють суми податку станом на 1 січня звітного року, подають декларації до 20 лютого та сплачують податок щоквартально рівними частками.
Відповідальність за несплату
У разі несвоєчасної сплати податку податкова служба застосовує штраф, розмір якого залежить від того, наскільки затримали платіж. Так, при затримці до 30 календарних днів штраф становить 5% від суми нарахованого податку. Затримка сплати понад 30 календарних днів спричинить накладення штрафу у розмірі 10% від несплаченої суми.
За прострочення сплати податку більше 90 календарних днів також нараховується пеня на суму грошового зобов’язання, включаючи штрафні санкції, за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.
У разі виникнення питань щодо оподаткування Вашої нерухомості, рекомендуємо звернутися до юристів компанії KOLT для отримання індивідуальної консультації.
