Ви можете прийти до нотаріуса, щоб оформити продаж квартири, і враз дізнатися, що на майно накладено арешт… Чи відкрити банківський застосунок і виявити, що рахунок заблокований. Або ж почути, що у двері стукає виконавець і вимагає їх відчинити, щоб провести опис майна…
У таких ситуаціях необхідно з’ясувати: на якій підставі накладено арешт і який спосіб захисту буде ефективним саме у вашому випадку.
Чому накладений арешт?
Арешт у виконавчому провадженні накладається у випадках, коли боржник не виконує зобов’язання. Наприклад, він не погасив кредит, не сплачував аліменти, податки, штрафи або інші платежі. Мета арешту – виконати судове рішення та унеможливити відчуження майна до повного погашення заборгованості.
На практиці трапляються й ситуації, коли арешт накладається на майно, коли його власник взагалі не є учасником виконавчого провадження. Найпоширеніші приклади:
- арешт спільного сумісного майна подружжя, хоча боржником є лише один із подружжя;
- арешт майна, яке не належить боржнику і право власності на нього належить іншій особі;
У таких випадках вирішальним є правильний вибір ефективного способу захисту своїх прав.
Ситуація перша: ви – боржник і готові погасити заборгованість
Це найпростіший і найшвидший сценарій зняття арешту.
У такому випадку алгоритм дій передбачає необхідність:
- З’ясувати, який саме виконавець веде виконавче провадження.
- Оплатити боргові зобов’язання.
- Отримати від виконавця документ, що підтверджує оплату боргу.
- Вимагати зняття арешту.
Перевірити, чи відкрито щодо вас, як боржника, виконавче провадження, можливо з використанням:
NB! У разі повного погашення боргу виконавець зобов’язаний зняти арешт самостійно. Для цього не потрібно звертатися до суду.
Ситуація друга: арешт накладено на майно особи, яка не є боржником
Це найбільш складна категорія справ. Ви не є стороною виконавчого провадження, однак ваше майно арештоване через чужі борги. У такому випадку необхідно звертатися до суду з позовом, правильно визначивши та обґрунтувавши позовні вимоги, залежно від обставин справи.
Слід звернути увагу, що відповідачем у такій справі має бути боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт, а не виконавець. Подання позову лише до виконавця призводить до відмови у задоволенні позовних вимог через неналежного відповідача. Саме таку позицію неодноразово підтверджував Верховний Суд. При цьому виконавець у таких справах залучається як третя особа, але не як відповідач.
NB! Якщо арештовано майно, що не належить боржнику у виконавчому провадженні, ключове значення має правильне визначення відповідача і способу захисту.
Особливості арешту під час воєнного стану
Під час війни законодавство передбачає додаткові гарантії для боржників. Зокрема, боржник має право щомісяця витрачати кошти з одного зі своїх рахунків у розмірі до двох мінімальних заробітних плат, навіть якщо на його рахунок накладено арешт.
Щоб реалізувати це право, слід:
- подати виконавцю заяву про визначення рахунку для використання коштів;
- зазначити номер рахунку (IBAN) та назву банку.
Заяву можна подати органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю особисто, поштою або електронною поштою. Виконавець зобов’язаний протягом двох робочих днів винести відповідну постанову.
З чого почати у будь-якій ситуації
Незалежно від обставин, першим кроком завжди має бути з’ясування:
- хто саме наклав арешт;
- у межах якого виконавчого провадження;
- на якій правовій підставі.
Далі необхідно обрати правильну стратегію:
- погашення боргу та зняття арешту без суду;
- звернення до суду з позовом;
- оскарження дій або бездіяльності виконавця.
Неправильний вибір способу захисту може призвести до додаткових витрат і програної справи.
Тому у складних ситуаціях доцільно звертатися до юристів, які постійно працюють з виконавчими провадженнями. Команда юридичної компанії KOLT готова проаналізувати вашу ситуацію, оцінити перспективи та запропонувати оптимальний шлях до зняття арешту.
