Штучний інтелект (ШІ), який ще нещодавно був предметом наукової фантастики, сьогодні революційно змінює різноманітні сфери життя людини та відкриває для бізнесу нові горизонти. За даними міжнародних досліджень, до 2028 року понад 75% підприємств планують інтегрувати ШІ у свої бізнес-процеси. Якими юридичними особливостями характеризується впровадження цієї технології в українське бізнес-середовище – розглянемо далі.
Правове регулювання ШІ в Україні
Наразі відсутній спеціальний закон, який би регулював питання штучного інтелекту. Однак, у 2020 році була прийнята Концепція розвитку штучного інтелекту та визначені цілі, завдання, принципи розвитку ШІ в Україні. Крім того, існуюча нормативно-правова база вже частково регулює його використання.
Слід зазначити, що з 2023 року Україна розпочала активно займатись питанням регулювання ШІ. Так, у жовтні минулого року Мінцифри представило Дорожню карту, в якій окреслений двоетапний підхід до формування відповідної законодавчої бази: перший етап зосереджений на підготовці бізнесу до майбутнього регулювання, розробку галузевих рекомендацій та добровільні кодекси поведінки, тоді як другий етап передбачає прийняття законодавства, гармонізованого з європейським AI Act, що спростить співпрацю з партнерами з ЄС та забезпечить ідентичні правові режими. У 2024 році Мінцифри було створено Білу книгу з регулювання ШІ в Україні для роз’яснення запропонованого регуляторного підходу.
Захист персональних даних
Використання ШІ нерозривно пов’язане з обробкою великих масивів даних. При цьому бізнес зобов’язаний дотримуватися вимог Закону України «Про захист персональних даних». Увагу слід приділяти:
- отриманню згоди на обробку персональних даних;
- забезпеченню права на доступ, внесення змін та видалення інформації;
- впровадженню технічних заходів захисту даних.
Відповідальність компаній за автоматизовані рішення
Особливої уваги заслуговує питання відповідальності за рішення, прийняті системами ШІ. Українське законодавство вимагає забезпечення прозорості рішень та їх справедливості. Наприклад, Закон України «Про захист прав споживачів» передбачає відповідальність за недостовірну інформацію та гарантію захисту порушених прав у суді.
Таким чином, компанії повинні бути готовими надати обґрунтування будь-якого рішення, прийнятого ШІ, особливо у сферах, які мають значний вплив на людей, зокрема:
- кредитування;
- медичної діагностики;
- підбору персоналу;
- страхування.
Інтелектуальна власність та ШІ
Одним із найскладніших питань залишається захист прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені за допомогою ШІ. У 2023 році у Закон України «Про авторське право та суміжні права» було внесено поняття неоригінальних об’єктів, згенерованих комп’ютерною програмою. На такі об’єкти поширюється право sui generis. Строк чинності права особливого роду (sui generis) на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, спливає через 25 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком, в якому його згенеровано.
Так, як випливає з принципів авторського права, результат творчості належить людині, а не інструменту, який вона застосовувала при створенні певного продукту. Так як ШІ не є особою в розумінні закону, він не може набувати авторських прав. Натомість права особливого роду на неоригінальні об’єкти належать особам, які володіють майновими правами або мають ліцензійні повноваження на відповідну комп’ютерну програму. При цьому особисті немайнові права не виникають.
Можна зробити висновок, що поняття «неоригінальний об’єкт» охоплює твори, які повністю згенеровані ШІ. Адже оригінальність виникає внаслідок творчого внеску людини. Так, Закон містить застереження, що твори, створені фізичними особами з використанням комп’ютерних технологій, не вважаються неоригінальними об’єктами, згенерованими комп’ютерною програмою. Наприклад, таким твором може бути зображення, створене з використанням сервісу ШІ, у разі, якщо при цьому були застосовані користувачем програми творчі рішення, контроль та спрямування процесу генерування нового зображення.
Перспективи розвитку
Очікується, що в Україні буде прийнято низку нормативних актів, спрямованих на регулювання ШІ. Мінцифри вирішило розробити власний підхід до регулювання ШІ, головні цілі якого – підтримка українського ШІ-бізнесу на міжнародному ринку, захист прав громадян від можливих ризиків та підготовка до впровадження європейських норм, зокрема AI Act. Для цього міністерство планує створити спеціальні інструменти оцінки ШІ-систем та запровадити добровільне маркування продуктів.
Ключовою частиною плану є створення регуляторної «пісочниці» – спеціального середовища для тестування ШІ-систем. Туди потраплять продукти з середнім та високим рівнем впливу на права людини. Для інших розробників буде доступна юридична допомога щодо відповідності майбутнім законам. Компанії зможуть добровільно надавати інформацію про свої ШІ-системи, включаючи дані про їх розробку та функції, щоб відповідати європейським стандартам прозорості.
Таким чином, використання штучного інтелекту створює нові можливості для українського бізнесу, але вимагає ретельного юридичного супроводу. Компаніям рекомендується регулярно слідкувати за розвитком правового регулювання у цій сфері.
