В українському суспільстві пануючим є переконання про шлюбний договір як протилежність коханню та довірі. На те, що дана угода не користується популярністю, впливає також необізнаність громадськості щодо її переваг, наявність усталених сімейних традицій. Так, у попередньому році укладений в Україні шлюбний договір припадав лише на кожен 72 зареєстрований шлюб.
Чи мудро люблячій парі регулювати відносини за допомогою сімейно-правової угоди? Які особливості шлюбного договору та чим він може бути корисний для наречених або подружжя – розглянемо у цій статті.
Шлюбна угода як страхування сімейного життя
Шлюбний договір – це документ, що відображає добровільну згоду наречених або чоловіка та дружини щодо впорядкування майнових відносин подружжя.
Вже на момент підписання угоди кожна сторона знатиме, яке майно буде у її власності у випадку розірвання шлюбу, а також розумітиме, як будуть вирішуватись під час спільного сімейного життя та при розлученні важливі для неї питання, наприклад, хто проживатиме у родинному житлі, кому належатиме придбане майно, як розподілятиметься сімейний дохід і здійснюватиметься погашення боргів, як кожен із батьків братиме участь у витратах на дитину, який розмір і строки сплати аліментів застосовуватимуться у разі припинення шлюбу.
Укладення договору є доцільним, коли на момент одруження партнери мають нерухоме майно, значні суми коштів чи бізнес. Нерідко сторонами шлюбного контракту стають подружжя – власники спільного бізнесу задля гарантування його стабільності. Знадобиться він й у випадку, коли планується придбання у шлюбі цінного майна. Приміром, батьки дружини надають їй кошти на купівлю квартири, бажаючи, щоб у разі розлучення вона залишилась у власності їхньої дочки. Так, у випадку, якщо шлюбний договір не буде укладений, чоловік матиме право на половину придбаного житла. Корисним буде даний правовий інструмент і при намірі партнерів врегулювати взаємини інакше, ніж це визначено законом, наприклад, на свій розсуд закріпити право власності кожного за конкретним подарованим на весіллі майном.
Що прописують у шлюбному контракті
Підготовка шлюбного договору потребує індивідуального підходу, в процесі якого враховується бачення обох сторін щодо майнових відносин у сім’ї.
Наречені або подружжя можуть визначити в шлюбному договорі, зокрема, наступні питання:
- передачу майна на потреби сім’ї;
- чи буде набуте у шлюбі майно спільною сумісною власністю;
- порядок користування житлом чи іншим майном;
- надання утримання одному з подружжя;
- порядок поділу майна при розірванні шлюбу;
- розмір та строки сплати аліментів;
- порядок здійснення витрат;
- участь одного з подружжя у доходах іншого;
- майнові права та обов’язки подружньої пари як батьків.
Що заборонено включати в зміст шлюбного договору
Сторони на власний розсуд визначають умови угоди, в той же час дотримуючись вимог закону. Так, шлюбним договором заборонено:
- регулювати особисті немайнові відносини подружжя;
- передавати у власність майно, що підлягає державній реєстрації;
- зменшувати обсяг прав дитини, передбачений законодавством;
- порушувати суспільні моральні засади;
- ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
Умови договору не можуть мати дискримінаційний характер, що, наприклад, матиме місце у випадку, якщо при поділі майна один із подружжя залишиться з рухомим майном незначної вартості, інший – отримає всю нерухомість. Шлюбним договором, що ставить у надзвичайно невигідне матеріальне становище також є угода, відповідно до умов якої після розірвання шлюбу колишній чоловік чи дружина буде не спроможний задовольнити свої базові потреби.
Несправедливими умовами є й ті, якими одну із сторін у шлюбі обмежують в доступі до її ж майна. І навіть порушенням конституційних прав можна вважати ситуацію, коли при розлученні особа позбавляється усього заробленого нею в процесі сімейного життя.
Шлюбний договір має письмову форму та підлягає нотаріальному посвідченню. Контракт починає діяти з дня реєстрації шлюбу або з дня його нотаріального посвідчення – у випадку, якщо угода підписана подружжям.
Ключові переваги шлюбного договору
Дана угода покликана вирішувати матеріальні питання. В контракті можна передбачити, що у разі розлучення квартира належатиме тому з подружжя, з ким будуть проживати діти. Або ж дружині залишиться квартира, а чоловіку – права на бізнес.
Загалом серед плюсів шлюбної угоди слід виокремити:
- можливість передання права власності одним із подружжя іншому;
- вирішення на розсуд сторін питання розподілу майна;
- зменшення ризику судової тяганини у випадку розлучення;
- попередження можливих конфліктних ситуацій.
Шлюбний договір – унікальний, гнучкий юридичний інструмент для побудови матеріального фундаменту міцної родини, який при індивідуальному підході до потреб кожного з подружжя дозволяє врахувати їх інтереси, життєві обставини і цінності та запобігти виникненню сімейних спорів.