«Ми жили разом п’ять років, купили квартиру на моє ім’я – тепер вона тільки моя!» Саме
так помилково думають багато людей після розриву зі своїм цивільним чоловіком або
дружиною. Але українське законодавство готує несподіванку: майно, набуте за час
спільного проживання, презюмується спільною власністю обох партнерів. Однак є
важливе «але».
У разі спору у фактичному шлюбі кожну обставину доведеться підтверджувати через суд.
Мало довести сам факт спільного проживання – потрібно ще й переконати суд, що
конкретне майно придбане саме за спільні кошти або в результаті трудової участі обох
партнерів. Як показує практика, це не завжди просто. Сьогодні розвіюємо найпоширеніші
міфи про майнові права у цивільному шлюбі.
Міф перший: «На чиє ім’я оформлене – того й майно»
Поширена думка, що якщо квартиру купили на ім’я вашого партнера, вона належатиме
лише йому. Навіть якщо ви разом платили іпотеку десять років. Навіть якщо у вас троє
спільних дітей. Це помилкове переконання.
Як правило, особам у фактичному шлюбі належить все майно на праві спільної сумісної
власності, яке було набуто ними за час спільного проживання. Це насамперед стосується
майна, набутого в результаті спільної праці та за спільні кошти. Якщо ж цивільний чоловік
або дружина бажає змінити цей правовий режим власності, доведеться доводити, що
майно було набуте за кошти, що належали їй або йому особисто.
Існують особливості, які стосуються окремих видів майна. Так, визначальним при поділі
колишнім «подружжям» майна, набутого за договором інвестування у будівництво, є не
дата реєстрації права власності на нерухомість, а дослідження судом особливостей сплати
пайових внесків на об’єкт інвестування.
Слід також звернути увагу, що кошти за договором банківського вкладу, укладеного в
період спільного проживання, є також об’єктом спільної сумісної власності.
NB! До 1 січня 2004 року діяв Кодекс про шлюб та сім’ю Української РСР, який взагалі не
містив інституту спільного проживання осіб, як чоловіка та жінки. Цей інститут був
введений 1 січня 2004 року з дати набрання чинності Сімейним кодексом України, і тому
лише з цієї дати може бути встановлений факт проживання однією сім’єю.
Міф другий: «Чеки та квитанції – достатній доказ»
Коли фактичний союз розпався і колишнє фактичне подружжя не знайшли мирного
способу поділу майна, може постати завдання довести у суді, що майно є спільним.
Насамперед необхідно буде доводити факт перебування у фактичних шлюбних
відносинах, а також придбання майна за спільні гроші чи в результаті трудової участі і
чоловіка, і дружини. Тому зберігати докази спільних витрат – це правильно, але для
отримання прав особами, які перебували у цивільному шлюбі, необхідно підтвердити
відповідні обставини в судовому порядку.
Суд оцінюватиме комплекс доказів: показання свідків, спільні фотографії,
кореспонденцію, підтвердження ведення спільного господарства. Потрібно довести не
просто факт спільних покупок, а існування усталених відносин, притаманних подружжю. І
це може тривати місяцями, перетворившися у затяжний судовий процес.
Міф третій: «Якщо партнер помре, я успадкую як
дружина/чоловік»
У фактичному шлюбі ви потрапляєте лише до четвертої черги спадкоємців – і тільки якщо
проживали разом не менше п’яти років до смерті партнера. Факт проживання однією
сім’єю необхідно довести у суді. Діти, батьки, навіть далекі родичі померлого партнера
матимуть переважне право на спадкування перед вами.
Однак якщо ви тривалий час опікувалися своїм партнером, який через похилий вік, тяжку
хворобу або інвалідність був безпорадним, суд може визнати ваше право на спадщину
нарівні з родичами першої черги. Але доводити це доведеться також через суд. Тому
єдиний спосіб захистити себе – заповіт. Без нього ви ризикуєте втратити майно, набуте у
цивільному шлюбі.
Реальність: закон захищає, але факти підлягають
доказуванню
Якщо майно було придбане фактичним подружжям і зареєстроване лише на жінку або
чоловіка, така реєстрація не спростовує презумпції спільної сумісної власності. Ця
презумпція може бути спростована у суді у разі, якщо особа доведе, що майно придбане на
її особисті кошти. Тягар доказування покладений на того, хто заперечує, що певна річ є
об’єктом спільної сумісної власності.
Тому найнадійніший спосіб уникнути майнових конфліктів – укласти договір про спільне
проживання, яким врегулювати порядок набуття та розпорядження спільним майном.
Обов’язково документуйте всі спільні витрати: зберігайте чеки, банківські виписки,
листування про покупки – у суді кожен доказ матиме вагу. А щоб спростити процес
спадкування, необхідно скласти заповіт.
Висновки
Цивільний шлюб – це вибір, який вимагає усвідомлення правових наслідків. І хоча
законодавство України прирівнює фактичний шлюб до зареєстрованого, залишається
певна невизначеність стосовно майнових відносин, тому це потрібно враховувати при
плануванні спільного майбутнього.
Любов не потребує штампів у паспорті, але майнові права потребують документального
підтвердження. Захистіть себе та свого партнера юридично, адже в цьому виявляється
турбота про ваше спільне майбутнє.
